Підготовка до Великодня
В сучасному світі ми починаємо підготовку за тиждень, а то і лише з четверга. Але традиційно вона має починатися за сорок днів до Паски. Ці дні називаються Великим Постом - це час, коли віряни відмовляються від молочної та м’ясної продукції, від яєць. А ще, чи не найголовніше, це час духовного очищення і загартування. Так очищається душа і тіло. У християн Великий Піст - це символ 40-денних страждань Христа в пустелі.
Найсуворішим є останній тиждень напередодні Великодня. Тоді і починається звична нам підготовка оселі та кошика до великого свята.
Тиждень перед Великоднем
Його ще називають Страсним, Чистим, Вербним або Білим.
До Великодня господарі повинні прибрати оселі та ділянки від сміття, яке залишилося після зими та привести до ладу саму оселю. Традиційно це потрібно було зробити до четверга.
Раніше вся робота була розділена чітко за днями тижня:
- понеділок: мазали глиною і білим стіни в хаті, мили вікна, двері, столи, складали речі, викидали зайве;
- вівторок: господар приводив до ладу хлів, господиня займалася пранням – і це не тільки речі, а й штори, ковдри, постіль, усе;
- середа: закінчували прибирання, якщо не встигли напередодні, прибирали присадибні ділянки, завершували городні роботи, готували святковий одяг – це мало бути найкраще вбрання;
- четвер: або ще Чистий Четвер - день, з якого починаються великодні свята, в цей день печуть паски, також була традиція виварювати сіль (кам’яна сіль варилася у воді, поки не ставала чистою і білою);
- п’ятниця: або ще Страсна П’ятниця – це день, коли Ісус Христос здійснив свій шлях на Голгофу і помер на хресті, цього дня згадують про страждання, які передували Вознесінню; цей день вважається найсуворішим - не можна прибирати, прати, шити, вишивати, працювати фізично і веселитися, дехто вживає лише пісний хліб і воду;
- субота: останній день посту, збирається великодній кошик;
- неділя – Великдень, зночі йдуть до церкви на службу, служиться цілий день, всі охочі можуть потрапити на святкову службу, у будь-який час, після чого вертаються додому – розговітися і святкувати цей світлий день
Звичайно, з плином часу, якісь традиції залишилися в минулому. Проте, зустрічати Великдень у чистоті – це звичай і спосіб життя. Миються вікна, переться і прасується навіть те, що роками не діставалося із шухляд, присадибні ділянки приводяться до ладу. Звісно, зараз це зробити значно легше, ніж раніше. Існує безліч допоміжних засобів, які доступні в магазинах. Взяти хоча б пральні машини, сучасні праски, побутову хімію та і помічників по господарству ніхто не відміняв.
Великодні Паски
Господині печуть паски в четвер. Вони є найголовнішим атрибутом свята. Готувати їх треба з найкращого борошна. Вважається, що пекти їх треба у повній тиші, щоб тісто піднялося, і вони вийшли м’якими і пухкими.
Раніше паски не покривали глазур’ю та кольоровою посипкою. На Закарпатті їх робили схожими на корону, це був справжній витвір архітектурного мистецтва з тіста. На Черкащині і Полтавщині паски робили з сиру, яєць, цукру та родзинок, їх не випікали, затискали у форму та вистоювали всю ніч.
Рецепти пасок переходять із покоління у покоління, від бабусі до мами, від мами до дочки. Рецепти вдосконалюються, секрети залишаються і знаходяться нові.
Розфарбовані яйця
Не можна залишити без уваги великодні яйця. Вони вважаються символом відродження і життя.
Є кілька видів прикрашання яєць:
- писанки – яйця, розписані стародавніми знаками, використовуючи віск, писачок та барвники;
- крашанки – яйця, пофарбовані у цибулинні;
- дряпанки – яйця, розфарбовані за допомогою голки.
Звісно, зараз є безліч барвників, як хімічних, так і природніх, тому яйця у кожної господині у кошику зроблені з особистою фантазією.
Бажаємо вам щасливого Великодня. Нехай цей світлий сонячний день принесе вам добро, мир, злагоду і спокій.
